Паперові гроші вперше з'явилися в Китаї. Їх витоки сягають торгових квитанцій в
епоху династії Тан (618-907), які купці і торговці хотели купити, щоб не мати
справу з великою кількістю мідних монет під час великих комерційних угод. Через
брак міді для карбування монет в епоху династії Сун (960-1279) уряд випустив банкноти
для загального обігу по країні. Банкнота була документом, що підтверджує
можливість її обміну на інший цінний об'єкт, як правило, монети. Спочатку
банкноти були обмежені територіально і по терміну дії. Якщо банкнота
пред'являлася пізніше заявленого терміну, за неї давали суму менше номінальної
вартості. Але монгольська династія Юань, зіткнувшись з величезним дефіцитом
дзвінкої монети для фінансування окупації Китаю, здійсненої в 1280 році, почала
друкувати паперові гроші без обмеження по термінам.
